Лакофарбові матеріали

Лакофарбові матеріали використовують для фарбування, захисту й оновлення поверхонь. До них належать фарби, лаки, емалі, ґрунтовки, просочення, антисептики, розчинники та допоміжні склади. На gost.ua їх підбирають для стін, стель, фасадів, дерева, металу, бетону, гіпсокартону, меблів, підлоги, парканів і технічних приміщень.

Матеріал не варто вибирати тільки за кольором. Фарба для кімнати не підходить для фасаду. Лак для декоративної полиці не завжди витримає навантаження на підлозі. Емаль по металу не триматиметься нормально, якщо нанести її на іржу, пил або жирну поверхню. Якщо фарбування виконується після ремонту стін, варто одразу перевірити суміжні матеріали з розділу будівельних сумішей, бо якість основи часто важливіша за сам фінішний шар.

Основа

Спочатку дивляться, що саме треба фарбувати. Для стін і стель із штукатурки, бетону, цегли або гіпсокартону зазвичай беруть водно-дисперсійні фарби та відповідні ґрунтовки. Вони зручні для внутрішніх робіт і швидко наносяться валиком.

Для дерева потрібні фарби, лаки, олії, просочення або антисептики. Деревина вбирає вологу, тому її треба не просто пофарбувати, а захистити. Якщо обробляються дерев'яні сходи, двері, підвіконня або інші елементи інтер'єру, склад варто підбирати з урахуванням породи дерева, навантаження та умов експлуатації. Наприклад, для сходинок потрібне міцніше покриття, ніж для декоративної полиці або наличника.

Для металу важливий захист від корозії: поверхню очищають, знежирюють, за потреби ґрунтують і тільки потім фарбують. Старе покриття треба перевірити окремо. Якщо воно лущиться або відходить від основи, новий шар разом із ним швидко відпаде.

Фарба, лак, емаль

Фарбу беруть для стін, стель, фасадів та інших поверхонь, де потрібен колір і рівне покриття. Для житлових кімнат частіше вибирають матові або напівматові склади. Для кухні, коридору й дитячої краще брати фарбу, яку після висихання можна мити.

Лак використовують, коли треба залишити видимою текстуру дерева або каменю. Для підлоги потрібен зносостійкий лак. Для меблів, вагонки або декоративних деталей можна брати склад під менше навантаження. Якщо лак або фарба підбираються для дерев'яних елементів сходів, варто враховувати не лише колір, а й стирання, особливо для сходинок та підсхідців.

Емаль підходить для металу, дерева, дверей, радіаторів, труб, парканів і технічних деталей. Вона дає щільне покриття, але вимагає чистої та підготовленої основи.

Перед покупкою перевіряють:

1. для якої поверхні призначений матеріал;
2. де буде нанесення — у приміщенні чи на вулиці;
3. ступінь блиску;
4. витрату на 1 м²;
5. час висихання і кількість шарів.

Умови

Для спальні, дитячої та вітальні частіше беруть фарби з низьким запахом. Для кухні й коридору важлива стійкість до миття, бо стіни там частіше забруднюються. Для ванної кімнати потрібен матеріал, який витримує вологість, якщо виробник прямо вказує таке призначення.

Для фасаду підходять тільки зовнішні фарби та штукатурні покриття. Вони розраховані на дощ, сонце, мороз і перепади температури. Внутрішня фарба на вулиці швидко втратить вигляд і може відшаруватися. Якщо роботи виконуються зовні, фарбу краще підбирати разом із матеріалами з розділу фасадних матеріалів, щоб покриття відповідало умовам експлуатації.

У гаражі, майстерні або підвалі важливі не декоративність, а міцність, стійкість до стирання, вологи й легке прибирання. Для таких приміщень часто додатково враховують стан основи: бетон, стара штукатурка або металеві елементи потребують різної підготовки.

Підготовка

Фарба не перекриє погану основу. Пил, жир, волога штукатурка, іржа або стара фарба, що відходить, зіпсують результат навіть із дорогим матеріалом. Перед роботою поверхню очищають, вирівнюють, шліфують і ґрунтують, якщо це потрібно.

Ґрунтовка зменшує вбирання основи й допомагає фарбі лягати рівніше. На пухкій штукатурці вона зміцнює верхній шар. На дереві та металі підготовка залежить від конкретного матеріалу і майбутнього покриття. Якщо основа пориста, сипуча або після демонтажу старого шару, спочатку варто підібрати відповідну ґрунтовку, а вже потім переходити до фарбування.

Якщо стіна має нерівності, тріщини або сліди старого ремонту, перед фарбуванням її доводять до рівного стану. Для цього використовують шпаклівку, а при глибших пошкодженнях — ремонтні суміші. Фінішна фарба не повинна працювати як матеріал для вирівнювання.

Витрата

Витрату рахують за площею, але цифра на банці завжди орієнтовна. Пориста штукатурка, необроблене дерево або нерівна стіна можуть взяти більше матеріалу. Якщо темну поверхню фарбують у світлий колір, часто потрібен додатковий шар.

Для великої площі фарбу краще брати однією партією. Це важливо для тонованих матеріалів: різні партії можуть трохи відрізнятися за відтінком. Глянець краще миється, але сильніше показує нерівності. Матове покриття виглядає спокійніше, проте для зон із частим миттям треба перевіряти його стійкість.

Якщо потрібно не просто пофарбувати рівну стіну, а отримати фактурне покриття, замість звичайної фарби можна розглядати декоративну штукатурку. Вона дає інший візуальний ефект, але також потребує правильно підготовленої основи.

Що взяти разом

Разом із лакофарбовими матеріалами на gost.ua зазвичай замовляють ґрунтовку, шпаклівку, малярну стрічку, валики, пензлі, ванночку, шліфувальний папір, захисну плівку, рукавички, розчинник або очищувач інструменту. Для дерева можуть знадобитися антисептик, олія або лак. Для металу — засіб від іржі, ґрунт і емаль.

Під час фарбування важливо захистити підлогу, двері, вікна, меблі та готові поверхні. Для цього зазвичай використовують поліетиленову плівку і скотч, щоб закрити ділянки, куди не має потрапити фарба, пил або бризки суміші.

Якщо фарбуються відкоси, дверні прорізи або зовнішні кути, варто заздалегідь перевірити якість цих зон. Для рівних і міцних кутів можуть знадобитися перфоровані штукатурні кутки, а для армування тріщин і слабких місць — серп'янка або склосітка, залежно від площі та характеру пошкодження.

Перед покупкою варто звірити поверхню, умови використання, витрату, колір і сумісність матеріалів. Коли ґрунтовка, фарба і фінішний шар підібрані правильно, покриття лягає рівніше, краще тримається і довше не потребує переробки.