Фарба
Де застосовують фарбу
Фарбу використовують при ремонті квартир, приватних будинків, офісів, гаражів, майстерень, фасадів і технічних приміщень. Нею фарбують стіни, стелі, відкоси, радіатори, двері, дерев'яні деталі, металеві елементи, паркани, ворота, труби, бетонні поверхні та декоративні конструкції.
Усередині приміщення частіше важливі покривність, запах, стійкість до миття, безпечність після висихання і зовнішній вигляд покриття. На вулиці на перший план виходять стійкість до вологи, ультрафіолету, перепадів температури і зчеплення з основою. Для гаража, коридору, кухні або дитячої кімнати вимоги теж різні, тому одну банку фарби не варто вважати рішенням для всіх поверхонь. Якщо потрібно підібрати не тільки фарбу, а весь набір матеріалів для оздоблення, варто дивитися товари з розділу лакофарбових матеріалів.
Основні види
Водоемульсійні та водно-дисперсійні фарби частіше використовують для стін і стель усередині приміщень. Вони зручні в нанесенні, швидко сохнуть і зазвичай не мають такого різкого запаху, як матеріали на розчинниках. Для житлового ремонту це один із найпрактичніших варіантів.
Акрилові фарби підходять для різних внутрішніх і зовнішніх робіт, якщо конкретний склад розрахований на потрібну основу. Алкідні емалі часто застосовують для дерева, металу, дверей, рам, радіаторів і господарських деталей. Фасадні фарби використовують для зовнішніх стін, штукатурки, бетону, цегли та інших мінеральних основ.
Що частіше купують для ремонту:
- фарбу для стін - для житлових кімнат, коридорів, офісів і сухих приміщень;
- фарбу для стелі - для рівного матового покриття без зайвого блиску;
- миючу фарбу - для кухні, передпокою і зон із частими забрудненнями;
- фасадну фарбу - для зовнішніх стін і мінеральних основ;
- емаль по металу - для труб, воріт, решіток, каркасів і деталей;
- фарбу по дереву - для дверей, меблів, парканів, рейок і декоративних елементів.
Поверхня і підготовка
Якість фарбування сильно залежить від основи. Поверхня має бути сухою, міцною, чистою і без ділянок, що відшаровуються. Пил, жир, стара слабка фарба, крейда, залишки клею і пухка штукатурка погіршують зчеплення. Навіть дорога фарба не дасть нормального результату, якщо наносити її на непідготовлену стіну.
Перед фарбуванням основу зазвичай очищають, шліфують, ремонтують тріщини, прибирають пил і грунтують. Грунтовка знижує вбирання, зміцнює верхній шар і допомагає фарбі лягати рівніше. Для металу додатково важливі видалення іржі та знежирення, для дерева - шліфування і захист від вологи.
Покривність і витрата
Покривність показує, наскільки добре фарба перекриває основу. Якщо матеріал слабкий за покривністю, доведеться наносити більше шарів, і реальна витрата буде вищою. Тому дешева фарба не завжди економить гроші, особливо при перефарбуванні темної поверхні у світлий колір.
Витрата залежить не тільки від самої фарби, а й від поверхні. Гладка загрунтована стіна бере менше матеріалу, ніж пориста штукатурка, газобетон, фактурне покриття або необроблене дерево. При розрахунку краще враховувати два шари, якщо виробник не вказує іншу схему нанесення. Для фасадів витрата часто вища, тому фарбу краще підбирати разом із матеріалами з розділу фасадних матеріалів, враховуючи тип основи і вбирання поверхні.
Колір і ступінь блиску
Матові фарби краще приховують дрібні нерівності і часто використовуються для стель та стін у житлових кімнатах. Напівматові й шовковисто-матові покриття простіше очищати, тому їх часто обирають для кухні, коридору, передпокою і приміщень з активнішою експлуатацією.
Глянцеві склади дають помітніший блиск і можуть підкреслити дефекти основи. Їх частіше застосовують для дверей, меблів, металу, декоративних елементів і поверхонь, де потрібен щільний візуальний акцент. Перед покупкою бажано дивитися зразок кольору при реальному освітленні, тому що один і той самий відтінок може відрізнятися на стенді, у кімнаті та на фасаді.
Стійкість і догляд
Для спальні або стелі зазвичай достатньо фарби зі звичайною стійкістю до сухого прибирання. Для кухні, передпокою, дитячої кімнати, сходової зони і комерційного приміщення краще обирати миючі або більш зносостійкі склади. Такі покриття легше очищати від слідів рук, пилу і побутових забруднень.
Для фасаду важливі стійкість до дощу, сонця, морозу і перепадів температури. Для металу - захист від корозії. Для дерева - стійкість до вологи і розтріскування. Якщо умови експлуатації не врахувати, покриття може швидко втратити колір, почати лущитися або гірше захищати основу. Для дерев'яних деталей додатково можуть знадобитися просочення для дерева, а для металевих поверхонь важливо враховувати стан деталей з розділу металопрокату.
Що перевірити перед покупкою:
- для якої поверхні призначена фарба;
- чи підходить склад для внутрішніх або зовнішніх робіт;
- чи потрібна стійкість до миття і частого прибирання;
- яка витрата вказана на упаковці;
- яка грунтовка та інструмент потрібні для нанесення;
- чи підходить фарба за кольором, блиском і умовами експлуатації;
- чи потрібен сумісний розчинник для розведення, знежирення або промивання інструменту.
Покриття, яке не доведеться одразу перефарбовувати
Хороший результат виходить не від найяскравішої банки, а від правильної зв'язки: основа, грунтовка, фарба, інструмент і умови нанесення. Для стелі потрібна одна логіка вибору, для миючої стіни - інша, для фасаду - третя, для металу або дерева - окрема. Коли ці параметри збігаються, покриття лягає рівніше, служить довше і не потребує швидких виправлень.
У GOST фарбу зручно підбирати разом із грунтовкою, розчинником, пензлями, валиками, малярною стрічкою, лотками, шпателями, шліфувальними матеріалами і засобами захисту. Так покупець отримує не випадкову банку кольору, а робочий набір під конкретну поверхню: стіну, стелю, фасад, двері, метал, дерево або господарську конструкцію. Для ручного нанесення знадобляться пензлики і валики та лотки, для акуратної межі - малярна стрічка, а для безпечної роботи в приміщенні - респіратори та маски.