Елементи кріплення кабелю

Елементи кріплення кабелю використовують для надійної фіксації проводки на стінах, стелі, фасаді, у гофрі, кабель-каналі або технічних зонах. Правильно підібране кріплення утримує кабель без провисання, перегинів і пошкодження оболонки.

При виборі важливо враховувати не тільки розмір, а й основу, спосіб прокладання, умови експлуатації та вагу лінії. Для бетону, дерева, газоблоку, гіпсокартону і вулиці підходять різні рішення. Універсального кріплення для всіх задач немає. Якщо потрібно зібрати не тільки фіксацію, а всю систему електромонтажу, варто одразу дивитися матеріали для прокладання кабелю, щоб кріплення, захисна труба і кабель підходили одне одному за розміром і способом встановлення.

Навіщо потрібне кабельне кріплення

Кабель не можна залишати вільно лежати там, де його можуть зачепити, притиснути меблями або пошкодити під час ремонту. Кріплення фіксує лінію в потрібному положенні й допомагає витримати рівне прокладання.

Якісна фіксація не дає кабелю провисати, відходити від стіни і перегинатися на поворотах. При цьому кріплення не повинно стискати оболонку. Особливо це важливо для інтернет-кабелю, сигналізації, відеоспостереження та інших слабкострумових ліній. Для силових і слабкострумових трас кріплення краще підбирати разом із кабелем, тому що зовнішній діаметр і жорсткість лінії напряму впливають на вибір кліпс, скоб або хомутів.

Види кріплення кабелю

Для монтажу використовують кліпси, скоби, дюбель-хомути, нейлонові стяжки, майданчики під стяжку, тримачі гофри та монтажні стрічки. Кожен варіант розрахований на свій спосіб встановлення.

Кліпси зручні для круглого кабелю і гофри. Скоби застосовують для відкритого прокладання по дереву, штукатурці та щільних основах. Дюбель-хомути підходять для швидкого кріплення в бетон, цеглу і блок. Стяжки та майданчики використовують для збирання кабелів у пучки, монтажу в щитах і фіксації до конструкцій.

Що частіше беруть для ремонту:

1. кліпси - для кабелю і гофрованої труби для проводу;
2. скоби - для відкритого монтажу по стінах і дереву;
3. дюбелі - для кріплення в бетон, цеглу і щільні основи;
4. пластикові хомути - для пучків кабелю і легкої фіксації;
5. металеві хомути - для ділянок із підвищеним навантаженням;
6. тримачі гофри - для прокладання кабелю в захисній трубі.

Як підібрати розмір

Розмір кріплення вибирають за зовнішнім діаметром кабелю, гофри або кабельного пучка. Занадто маленька кліпса буде перетискати оболонку, занадто велика - не втримає лінію щільно.

Для плоского кабелю краще брати скоби або тримачі відповідної форми. Для кількох ліній зручніше використовувати гофру, кабель-канал, стяжки або монтажні майданчики. При прокладанні слабкострумового кабелю не можна сильно затягувати кріплення, щоб не погіршити якість сигналу. Якщо кабель потрібно не тільки зафіксувати, а й з'єднати в розподільній зоні, варто заздалегідь підібрати системи з'єднання кабелю, щоб не переробляти трасу після монтажу.

Матеріал і умови експлуатації

Пластикові кліпси і тримачі підходять для звичайних внутрішніх робіт. Нейлонові стяжки зручні для щитів, каркасів і збирання кабелів. Металеві скоби, хомути і стрічки вибирають там, де потрібна підвищена міцність або стійкість до навантаження.

Для фасаду, горища, підвалу, гаража і вологих приміщень потрібно брати кріплення з урахуванням вологи, температури й ультрафіолету. Звичайний дешевий пластик на вулиці швидше стає крихким і може тріснути. Якщо лінія проходить по технічних зонах або поруч із металевими конструкціями, краще заздалегідь перевірити сумісність кріплення з основою і за потреби використовувати спеціалізоване кріплення.

Що перевірити перед покупкою:

1. тип основи - бетон, цегла, газоблок, дерево, метал або гіпсокартон;
2. діаметр кабелю, гофри або пучка;
3. місце монтажу - всередині приміщення або на вулиці;
4. спосіб прокладання - відкрито, у гофрі, у каналі, по стіні або стелі;
5. наявність вібрації, нагрівання або вологості.

Кріплення до різних основ

Для бетону і повнотілої цегли зазвичай використовують кріплення з дюбелем. Воно тримається надійно, якщо отвір просвердлений за розміром і не розбитий.

У газоблоці, піноблоці та старій штукатурці звичайний дюбель може тримати гірше. Тут краще вибирати кріплення для пористих матеріалів або збільшувати глибину фіксації. По дереву зручно працювати скобами, саморізами і кліпсами під шуруп. У гіпсокартоні кріплення краще заводити в профіль або використовувати спеціальні дюбелі для листових матеріалів. Якщо кабель іде по каркасу або підвісній системі, додатково можуть знадобитися кріплення для профілю.

Крок кріплення

Чим важчий кабель або гофра, тим частіше потрібні точки фіксації. На горизонтальних ділянках лінія не повинна провисати. На вертикальних ділянках кріплення не повинно давати кабелю сповзати вниз під власною вагою.

Окреме кріплення обов'язково ставлять біля поворотів, коробок, щитів, розеток, камер і обладнання. Якщо точка фіксації стоїть занадто далеко від кута, кабель відходить від поверхні і монтаж виглядає неакуратно. При прокладанні до точок підключення варто заздалегідь враховувати розташування розеток, щоб кріплення не заважало встановленню механізмів і декоративних рамок.

Часті помилки

Головна помилка - купувати кріплення без заміру діаметра кабелю. Друга - використовувати один і той самий варіант для всіх основ. Кріплення, яке добре тримається в бетоні, може погано працювати в газоблоці або старій штукатурці.

Ще одна помилка - сильне затягування. Кабель має бути зафіксований, але не перетиснутий. Для слабкострумових ліній це особливо важливо: зовні пошкоджень може не бути, але якість сигналу погіршиться.

Для вулиці та вологих зон не варто брати найпростіше внутрішнє кріплення. Якщо воно потріскається або ослабне, кабель почне провисати, тертися об поверхню і потребуватиме переробки.

Що вибрати для дому

Для квартири або приватного будинку зазвичай достатньо кількох типів кріплення. Для прокладання по стіні підійдуть кліпси, скоби або дюбель-хомути. Для гофри потрібні тримачі відповідного діаметра. Для щита і кабельних пучків стануть у пригоді стяжки та монтажні майданчики.

Перед покупкою варто порахувати не тільки метраж кабелю, а й кількість точок кріплення. Потрібно враховувати повороти, вводи в коробки, проходи через стіни, місця біля розеток, щитів і обладнання. Якщо монтаж виконується самостійно, разом із кріпленням варто підібрати електромонтажний інструмент, щоб акуратно свердлити, обтискати, різати й фіксувати елементи без пошкодження кабелю.

У GOST елементи кріплення кабелю краще підбирати разом із кабелем, гофрою, кабель-каналом, дюбелями і саморізами. Так простіше зібрати сумісну систему монтажу без зайвих переробок під час ремонту.